Мурал із зображенням дівчинки та українського військового написали на стіні тепло-розподільчого пункту. Ідея створення настінного малюнку належить місцевим мешканцям багатоповерхівки. Новиною про мурал поділився із журналістами Petropavlivka.City та запросив на відкриття голова правління ОСББ Владислав Ковальов, наш односелець, корінний петропавлівчанин.
Владислав Ковальов із Петропавлівки, з 2010 року проживає в місті Дніпро разом із дружиною Альоною. У новобудові, де мешкає подружжя, Владислав став головою правління ОСББ. Зізнається, що очолювати об’єднання, до якого включено 400 квартир, непросто. Забудовники здали в експлуатацію будинок, не впорядкувавши прибудинкову територію. Відтоді розпочалася робота із благоустрою. А коли територію біля новобудови впорядкували, узялися чепурити все довкола.
- Артмистецтво набуває популярності. Це не розмальовки з балончика. У Дніпрі намальовано до десятка муралів, які стали окрасою міста. Навпроти нашої багатоповерхівки є будівля котельні. З’явилася ідея створити на сірій стіні гарний малюнок. Ми зв’язалися з міською компанією «Дніпротеплоенерго», а потім мешканка нашого будинку Ірина подала заявку на грант до Українського культурного фонду, і проєкт із муралом схвалили, - розповідає Владислав.
Ірина Камбур – ініціаторка та проєктна менеджерка у створенні стінопису. Дівчина зізнається, що створений стінопис – це наша історія, і коли вона писала заявку на грант, то акцент робила на тому, що мурал буде підтримувати емоційний стан дітей, український народ та, звісно, військових. Власне, ця ідея зародилася близько двох років тому, коли Ірина була при надії.
- У 2021 році я носила під серцем свого синочка. Якось прогулювалася містом і випадково потрапила на екскурсію сучасного мистецтва, там я почула про нову спеціальність у артколеджі – менеджер соціально-культурної діяльності. Аби моя вагітність не проходила сумно, я вступила до коледжу на цю спеціальність. У навчальному закладі я навчилася писати проєктні заявки, дізналася про Український культурний фонд. Протягом навчання я готувалася до написання своєї першої грантової заявки і ,можна сказали, що цей мурал є моєю дипломною роботою, - ділиться спогадами Ірина.
Ірина Камбур
На грант заявку дівчина подавала двічі, повторну схвалили. Тоді вона знайшла художника, який зміг би втілити їхні задуми в реальність. І знайшли арт-художника Тимура Левченка, відомого в місті як Timo. Уже разом міркували над зображенням, яке в кінцевому результаті мало прикрасити стіну котельні.
- Ми хотіли пов’язати в муралі дитину та військового. Тимур запропонував той варіант, який вже бачимо в кінцевому варіанті. Ми хотіли зобразити історію сьогодення: підкреслити те, що в країні йде війна, що наші військові нас захищають і те, що гинуть мирні люди, - розповідає Ірина.
Художник швидко підхопив ідею і, враховуючи всі побажання мешканців, створив патріотичний стінопис, у який вклав глибокий сенс. Окрім того, додав до своєї скарбнички вуличних творів черговий шедевр.
- Моє рідне місто Кам’янське, але Дніпро - теж моє місто, бо тут я вирішив стати майстром із графіки та стріт-арту. У Дніпрі на вулиці Старокозацька є мурал Дівчина-Осінь. Тож це вже друге моє творіння в місті. Коли я маю полотно для стінопису в два-три поверхи, мене надихає ідея робити щось суто українське, патріотичне, етнічне, культурне, поєднуючи техніки, орнаменти, - пояснює Тимур.
Тимур Левченко - художник
У цьому стінописі закладено просту й глибоку ідею: дівчинка уособлює Україну, а воїн втілює можливість України захистити себе.
- Україна та ця дівчина – це одне ціле. Це образ, який потребує співчуття, водночас це образ нашого суверенітету. Ця тендітна дівчинка, як острівок надії. Воїн позаду дівчинки говорить про те, що наша Україна може за себе постояти. Орнаменти доповнюють: Україна не лише має автономію, незламність, ми ще маємо нашу культуру, етнос, столітній досвідом у всіх сферах – від науки до культури. Я додав дві сльози дівчинці, вони напрошувалися, бо зараз такий час, коли країні треба не лише співчувати, а допомагати ставати міцнішою. Орнаменти виконані в холодних і теплих тонах, які притаманні українському стягу та довершують цілісність стінопису, - розповідає художник Тимур.
Від початку подачі заявки до реалізації проєкту минув рік і місяць. Стінопис художник написав за півтора тижні. Роботу оцінили й мешканці будинку, і комунальники.
- Уперше в Дніпрі маємо таку практику, як нанесення стінопису на об’єкт господарчої будівлі. Нам запропонували внести трішки яскравих фарб у сірі похмурі будні та нанести на розподільчий теплопункт патріотичний мурал. У нашому місті існує меморандум про художнє вуличне мистецтво, тому ми погодили ідею та місце нанесення стінопису. Загалом ідея та результат нам сподобалися, - говорить Анастасія Сухіна, помічниця директора КП «Теплоенерго».
Анастасія Сухіна
Владислав Ковальов, голова правління ОСББ, наголошує, що тематика муралу говорить про те, що наші військові ЗСУ захищають людей і дітей від війни.
- Нам би хотілося присвятити саме військовим такий витвір артмистецтва для того, аби захисники та захисниці чули й бачили, що люди не забувають про їхній щоденний подвиг. Бачити мурал можна буде й у темну пору доби, бо він буде підсвічуватися. Також монтуємо датчики сутінкові, які в комендантську годину вимикатимуться, - говорить Владислав.
Тим часом захисниці вже оцінили вуличний шедевр та зробили кілька світлин біля стінопису на пам'ять.
- Хтось скаже: «Ой, що там ці малюнки», а військовим приємно. Коли повертаєшся десь із відрядження або з виконання бойового завдання, ідеш містом, будинки якого прикрашають такі мурали, відчуваєш, що суспільство про тебе не забуває. Передавати через мистецтво героїзм наших воїнів – це один із найкращих видів шани, - ділиться враженнями Олена Кузіна, начальниця служби зв’язків із громадськістю Дніпропетровського обласного ТЦК.
Для майбутніх поколінь стінопис стане частинкою історії України. Тож, упевнені, що в місті Дніпро та інших містах України продовжуватимуть писати історичні мурали.
