У Петропавлівщині завершують збір озимої пшениці. Дощова погода змістила графіки жнив. Через це аграрії відстають за темпами збору врожаю порівняно з минулим роком. Про особливості жнивної кампанії в 2023 році дізнавалися у фермерському господарстві «Олімп».
На поля аграрного підприємства ми завітали в крайній день жнив, саме збирали озиму пшеницю. До цього з полів зібрали озимий ріпак, ярий та озимий ячмінь. Через дощову погоду цьогоріч жнива пізні, розповідає керівниця агропідприємства Ольга Ліпатнікова.
Чекали слушної погоди
Цьогоріч у господарстві посіяли: озимого та ярого ячменю – 100 га, озимої пшениці – 400 га, озимого ріпаку – 400 га, соняшнику – 700 га.
- Посівна пройшла в оптимальні терміни, а на збиранні зернових було складніше: дощі вносили свої правила й терміни. Щойно опади завершувалися, ми чекали, аби просох ґрунт, і гуртом виїжджали в поля. Розпаковували техніку, а на небі знову хмари збираються й починається дощ. Ми запаковуємо техніку та повертаємося в господарство, знову чекаємо слушної погоди. Отак цьогоріч жнивували. А під час збирання ріпаку ще й вітер сильний був. Погода нас випробовувала, - розповідає Ольга Ліпатнікова.
Ольга Ліпатнікова, керівниця ФГ "Олімп"
Дощі додали аграріям клопіт і вносили свої корективи в роботу господарства. На підприємстві планували, а потім плани змінювали через опади та надмірну вологість ґрунту й посівів. Довелося вживати додаткових заходів, аби зберегти посіви.
- Спочатку дощі підгодували бур’яни, потім саме зерно мало надмірну вологу, тож нам довелося робили десикацію, а це додаткові фінансові затрати, - пояснює пані Ольга.
Десикацію посівів пшениці озимої здійснюють під час середньої вологості зерна близько 30%. Цей період відповідає фазі воскової стиглості колосу і, як правило, наступає за 10-15 днів до збирання врожаю. Із десикацією зменшуються вдвічі-втричі втрати зерна.
Олексій Русаков, тракторист-машиніст
Проте, зізнається керівниця господарства, що від таких погодних умов є користь для соняшника, який саме наливається.
- Дощі зараз гарно впливають на соняшник, рослина саме квітне та має достатньо вологи та сонця, наливається, тож є гарні перспективи на багатий урожай. Соняшнику така погода до вподоби, - говорить пані Ольга.
Щодо збору врожаю, то надмірна волога вплинула на втрати по ріпаку: стручки ріпаку почали розкриватися, а зерня висипалися.
- Ми все ж подолали всі перешкоди. Уже зібрали ріпак, ячмінь та пшеницю. На черзі ще тюкування соломи. Урожай маємо середній від планованого. Завжди хочеться кращого врожаю, але щоразу є нюанси, які треба враховувати вже по факту. Усе це - досвід роботи, який ми враховуватимемо на закладанні та вирощуванні наступного врожаю. Докладаємо максимум зусиль під час посіву, вирощування та збору врожаю. Навіть у сьогоднішніх умовах дотримуємося технологій, - розповідає Ольга Ліпатнікова.
Жнива 2023
У колективі - взаємовиручка
Під час посівної, догляду за рослинами та аж до збирання врожаю згуртовано на полях працюють комбайнери, механізатори, водії та працівники току.
- Працюємо в тому ж складі колективу. Він у нас маленький, але допомагає взаємовиручка. Усі працівники на своїх місцях і при своїй справі. Наші хлопці постійно в роботі. Добре, що вони мають постійну роботу, бо це достойна оплата праці, - розповідає керівниця господарства.
Ольга Ліпатнікова
Сьогодні в колективі ФГ «Олімп» працюють:
- Ліпатнікова Ольга Олександрівна -голова ФГ ОЛІМП;
- Ліпатніков Олексій Андрійович - заступник голови;
- Московець Олександр Анатолійович - головний інженер;
- Корх Галина Ігнатовна - головна бухгалтер;
- Поєдинцева Наталія Анатоліївна - бухгалтер;
- Калиман Ольга Іванівна - економіст;
- Коваленко Любов Іванівна - бухгалтер;
- Куц Вадим Валерійович - тракторист - машиніст;
- Жмуренко Сергій Володимирович - тракторист-машиніст;
- Русаков Олексій Миколайович - тракторист-машиніст;
- Казмінов Олександр Андрійович - водій;
- Цибань Сергій Володимирович - тракторист-машиніст;
- Ковальов Павло Миколайович - механізатор тока;
- Гуменюк Наталія Василівна - підсобний робітник;
- Тютченко Наталія Вікторівна - підсобний робітник;
- Ярошенко Марія Володимирівна - підсобний робітник;
- Костромський Микола Михайлович - водій;
- Скирда Ірина Оксентіївна - завідувачка складом.
Колектив ФГ "Олімп"
Аграрій - це творча робота
За час, коли пані Ольга очолила підприємство, молода керівниця все більше поглиблює свої знання в агрономії та вже має власний досвід ведення господарства.
- Не все одразу вдається. Агрономія - складна наука. А ще - творча робота. Бути аграрієм – це мати творчий підхід і креатив. Для мене усі роботи в полях – це, як малюєш на полях власну картину, кінцевий малюнок, як у художниці, залежить від кожної твоєї дії й підходу до справи. Дивлюся на свої ресурси й думаю, що я можу зробити краще з кожним роком. Прагну досягати вищих результатів, удосконалювати технології, поповнюю свій досвід. Усе ніби плине саме собою, але насправді, це - велика праця, - говорить Ольга Ліпатнікова.
Жнива 2023
Новинки
Сучасної та потужної техніки в ФГ «Олімп» удосталь. Цьогоріч не поповнювали технічний парк підприємства.
- Техніки в нас більше, ніж достатньо для всіх процесів у сільському господарстві. Щось ремонтуємо, бувають моменти. Звісно, стежу за новинками на ринку техніки, які можуть нам знадобитися, якщо ми розширюватимемо асортимент вирощування культур, - говорить керівниця.
Цікавиться аграрій і нішевими культурами.
- Можна все хотіти сіяти, але вивчаємо ринок і оцінюємо чи буде доцільно та рентабельно вирощувати ту чи іншу нішеву культуру. Спрогнозувати все це непросто. Узагалі мені цікаве просо. Можливо, наступного року ми спробуємо його вирощувати, але все ж це буде з огляду на ситуацію в країні, ринки збуту, й відповідно погодним умовам. Наприклад, яким буде травень, ми не вгадаємо, але саме в травні зазвичай сіють просо. Можливо, повернемося до вирощування гороху. Але ананаси вирощувати не плануємо, - посміхається пані Ольга.
В’ячеслав Куц (допомагає в жнива)
Збіжжя зберігають до реалізації
На ринку збуту сільськогосподарської продукції ФГ «Олімп», як і будь-яке господарство, має постійних агентів, з якими працюють по реалізації вирощеного зерна. Та ми завжди відкриті до вигідних пропозицій.
- Так сталося, що я приступила до своїх обов’язків дуже швидко, треба було вивчати всі ланки аграрної справи. Поки входила в курс справи, почалася повномасштабна війна. Відтоді так: уранці ще невідомо, що буде сьогодні, а тим паче, що буде завтра. Ми робимо свою справу, плануємо, але все може змінитися в одну мить. Ми не можемо спрогнозувати стовідсотково ситуацію на ринку збуту, бо в країні - війна, відбуваються теракти, а відтак затримки з портами, це впливає й на вартість продукції. Зараз наша продукція вся закладається на збереження в ангари. Краще рішення на даний час - зберігати вирощену продукцію, бо в кожен гектар землі закладені певні затрати, кожен аграрій чекає кращої вартості, - говорить Ольга Ліпатнікова.
Микола Костромський, водій
Щороку аграрії закладають у вирощування сільськогосподарської продукції певні затрати: купівля високоякісного насіння, мінеральних добрив, засобів захисту рослин від шкідників та хвороб, сюди ж включаємо пально-мастильні матеріали та заробітні плати працівникам. Тому й чекаємо вигідної вартості на свою продукцію. Якою вийде собівартість важко передбачити.
- Коли останнє зерно ляже в склад, то ми вже зможемо прорахувати точно скільки вкладено в один гектар землі. Усі поля різні, тож і затрати на вирощування та збирання врожаю будуть різні. Це пов’язано і з кліматичними умовами, і з додатковими технологічними операціями. На всіх полях ми сіємо якісне насіння, вносимо добрива, засоби захисту рослин. А потім були посухи, вітри, занадто багато вологи, тож спільна картина жнивної кампанії вималюється по завершенню, - говорить пані Ольга.
Жнива 2023
У ФГ «Олімп» використовують перевірені сорти насіння. Цьогоріч виростили ріпак сорту «Чорний велетень», також використали два нові гібриди ріпаку для експерименту.
- Нові гібриди ми сіємо, аби подивитися, як вони себе будуть поводити в наших умовах. Один з них мені сподобався. Можливо, він буде закладений у посівну кампанію нового року. Узагалі чимало нових гібридів провідних компаній можна пробувати сіяти. Ми експериментуємо. Чому це необхідно? Бо ми пристосовуємося до кліматичних змін та погодних умов, хоча їх важко стовідсотково спрогнозувати. Наприклад, по ріпаку цього року зіткнулися з проблемою розтріскування стручка. І вже вивчаємо гібриди ріпаку, які стійкі до вітрів, високої вологи, стійкі до розтріскування. На них будемо робити ставку в закладанні нових посівів, - ділиться результатами експериментів керівниця господарства.
В’ячеслав Куц та Олександр Повражик (допомагають у жнива) Наталя Тютченко та Павло Ковальов (працівники току)
«Не на часі» - неактуально
Молода керівниця господарства, як, певно, кожен аграрій, міркує про аграрну справу зі свого погляду та власного досвіду. Адже сільське господарство не має однієї формули як у вирощуванні рослин, так і веденні господарської діяльності. Кожен аграрій вибудовує свою формулу, власну стратегію.
- Я маю свій погляд на ведення аграрної справи. Самостійно виїжджаю в поля: спостерігаю за рослинами від першого листочка й до стиглості. Для мене важливо бачити на власні очі все, що ми вирощуємо, вчасно помічати проблеми й ліквідовувати їх. Читаю багато спеціалізованої літератури, відвідую поля, не соромлюся питати порад, проте можу ділитися вже своїми спостереженнями й досвідом із колегами-аграріями, - пояснює пані Ольга.
Ірина Скирда, завідувачка складом
Як показав час, війна не налякала українських аграріїв і не стала завадою вирощувати сільськогосподарську продукцію. Наші аграрії незламні: збирають урожаї навіть під обстрілами, здається, вирішують інколи невирішувані питання. Наприклад, до 2022 року не було проблем зі збутом продукції, а потім почалася повномасштабна війна, і заблокували порти. Аграрії шукають різні шляхи реалізації своєї продукції. Зараз логістика багато забирає, та інших варіантів шляхів збуту немає. Але ніщо не зупиняє аграрну справу в Україні.
- Я не боюся експериментувати. Вважаю, що затягнулася в нас фраза: «Не на часі». Що робити, коли є натхнення? Колеги-аграрії надсилають відео та фото, як працюють у небезпечних зонах. У нас є всі можливості працювати на рідній землі й робити свою улюблену справу. Ми теж маємо свої нюанси, наприклад, знаходимося далеко від портів, тож перевозка зерна забирає великий шмат коштів. У аграріїв, які знаходяться ближче до портів, є кращі шанси вигідніше реалізувати свою продукцію. Так сталося географічно, тому задумуюся про переробку продукції. Хотілося б реалізовувати свої ідеї, а в нас люди дуже талановиті, - говорить пані Ольга.
На пільги чи дотації від держави пані Ольга не розраховує, говорить, що головне, аби було мирно.
У полях
А тим часом автомобіль пані Ольги мчить степовими стежками в поля. Їдемо на крайні поля Української громади, там саме зібралися всі комбайни господарства, збирають останні зернові, вирощені цього року. Після того, як зібрали ріпак та пшеницю, одразу в поля виходить потужна техніка та розпочинається дискування ґрунту, який готують вже до посіву нового врожаю.
На полі спілкуємося з комбайнерами та водіями, які завжди радо діляться своїми думками з журналістами «Степової зорі» та сайту Petropavlivka.City.
Яскраво-жовтий комбайн «Нью Холанд» зупинився обабіч поля. Комбайнер Вадим Куц розповідає про вимушену зупинку.
- Жнива пройшли добре, не зважаючи на погодні примхи та ось таку маленьку вимушену зупинки. Я на цьому комбайні 10 років працюю, ніколи не підводив комбайн. Нас завжди виручала «Політехніка»: доставляли запчастини, проводили техобслуговування. Компанія знаходилася в Пологах, вони сильно постраждали від російської агресії. Зараз ми самі справляємося з технікою, - говорить Вадим Куц.
Вадим Куц, комбайнер
Наближається до краю поля «Джон Дір», за кермом досвідчений комбайнер Олексій Русаков.
- Бункер повний зерна, зараз висипаємо та продовжуємо збирати пшеницю. Можна сказати, що завершили вже жнива. Цього року взяв на виховання собі стажера. Тарас попросився вчитися на комбайні, сказав, що хоче бути землеробом і працювати на землі. Як же його не підтримати, шустріший за мене, буде з нього гарний землероб, - посміхається комбайнер.
ФГ «Олімп» завжди відкритий для студентів, практикуються тут вихованці Петропавлівського професійно-технічного училища. Як показує практика, часто залишаються працювати. Наразі стажується Тарас Гайворонський.
- Навчаюся в Петропавлівському ПТУ на третьому курсі, вирішив попрактикуватися. На нашій базі техніки такої сучасної немає, і заняття в нас дистанційні, а хочеться отримати якісь навички. Зараз я на потужному комбайні «Джон Дір» працюю, це дуже класна техніка. Мені подобається тут, тягне душею до землі. З початку літа другий місяць я на стажуванні й беру участь у всьому процесі жнив. Збирали ріпак та пшеницю, знаю яку техніку використовують, який інвентар. Я вже визначився із професію: комбайни, трактори, КамАЗи – це моє. І водити вмію і лагодити. Чого не знаю, того вчуся. У мене ще є молодша сестра, вона теж приходить на комбайнах кататися. Маю бажання працювати в «Олімпі», - розповідає стажер Тарас.
Тарас Гайворонський, стажер
Комбайни не зупиняються ні на мить, поспішають комбайнери зібрати врожай максимально швидко. Ще один «Джон Дір» вивантажує зібране зерно з бункеру у вантажівку. За кермом досвідчений комбайнер Сергій Жмуренко.
- Так як беру участь і в посівній, і в збиранні врожаю, то бачу результат нашої спільної праці. Працюю без напарника, закріплені за мною комбайн і трактор. Тож зараз збираємо пшеницю та починаємо дискувати ґрунт. Заважали цьогоріч дощі збирати врожай, чекали, поки буде відповідна погода. Потім десикацію зробили, тож на цьому полі гарно збирати. І тихо, бо повесні, як підживлювали рослини, то знаходили уламок збитої ворожої ракети в полі. Ось у таких умовах і працюємо, - говорить Сергій.
Сергій Жмуренко, комбайнер
Щойно комбайни сигналізують про наповнення бункеру зерном, у поле виїжджають вантажівки й перевозять зібране збіжжя на тік. Чотири роки тому прийшов на стажування в ФГ «Олімп» Олександр Казмінов, відтоді працює в злагодженому колективі.
- Приходив працювати після школи, потім після училища студентом працював, а тоді вже в колективі. Рік на тракторі працював, а потім пересів на вантажівку. За день у жнива, якщо далеко поле, то 4-5 ходок роблю. Якщо поля ближче, то 7-8 ходок до току везу зерно. Стежки вже всі знаю. Але бували сюрпризи. Коли сіяли та підживлювали рослини, на полях знаходили уламки збитих ракет. Тут чутно вибухи з Донеччини. На початку війни хвилювання були сильніші, бо не знали, як поводитися, як буде рухатися фронт. Зараз уже звикли. Життя триває, чекаю, поки моя дівчина Аліна закінчить навчання у виші, та плануємо заручини, - ділиться враженнями водій Олександр.
Олександр Казмінов, водій
Честь продовжувати батьківську справу
За усім процесом і в полях, і в господарстві завжди слідкує голова фермерського господарства Ольга Ліпатнікова. Зізнається молода керівниця, що не думала, що колись доведеться очолити велике сільськогосподарське підприємство та освоїти аграрну справу, яку так любив батько Олександр Калиман.
- Усе таки в Бога свої плани. Я не уявляла, що мені доведеться продовжувати батьківську справу. Хоча батько мені завжди говорив, щоб приділяла увагу всьому підприємству, хотів передати мені свою справу. Ми були з батьком тандемом у цьому господарстві. Звісно, батько закривав великий фронт обов’язків у господарстві, я виконувала свою частину роботи. Для мене батько був другом, учителем, наставником, людиною, яка мені порадить та вислухає. Ніколи не піддавала сумніву батьківські слова та його настанови. Батько жив своєю справою. А мені подобалося йому допомагати. Пощастило мати такого батька. Маю за честь наслідувати його справу, - говорить Ольга Ліпатнікова.
Ольга Ліпатнікова
Уже багато років «Степова зоря» висвітлює життя та працю ФГ «Олімп». Ми разом сіємо, вирощуємо та збираємо врожаї. Знаємо з якою жагою брався до справи голова Олександр Калиман. Бачимо, як ця справа личить його доньці Ользі. Незмінною в господарстві лишається згуртованість колективу та успіх спільної справи. Жнива завершуємо, попереду – посів нового врожаю.
