26 червня в Миколаївці ветерани спорту з Миколаївки, Петропавлівки та Першотравенська грали в футбол на честь ювілею знаменитості місцевого футболу Анатолія Сидоренка. У цей день пану Анатолію виповнилося 70 років, п’ятдесят з яких він присвятив футболу. На його честь влаштували турнір, зірковими гостями якого стали легенди футболу з міста Дніпра.
Ювіляр не втримав сліз, коли на його честь організували турнір з футболу. Він з нетерпінням чекав цієї миті, коли знову, як у старі добрі часи, вийде на поле та зіграє матч. Зворушений до сліз, бо все це на його честь і на честь легендарного виду спорту – футболу. Голова Миколаївської громади Віктор Одоєвцев та голова Федерації футболу Петропавлівщини Михайло Лазаренко відрили турнір зі слів привітання Анатолію Сидоренку. У цей час гравці оплесками вітають ювіляра і скандувати: «Олексійович! Олексійович! Олексійович!» Мить, яка повернула ювіляра в молоді роки, коли він, ще юним хлопцем почав грати у футбол, забив свій перший гол та став капітаном команди.
Анатолій Олексійович говорить: «Я просто грав у футбол». Насправді ж він жив цією грою, був незмінним капітаном команди, яка утворилася при колгоспі ще 1968 року.
- Команда була створена в селі Миколаївка на базі колгоспу «40 років», тоді був головою Василь Заярний, при якому організувалася команда. Потім колгосп називався «Зоря». Згодом Микола Сербен підтримував розвиток спорту та футболу в Миколаївці. Зараз спортивним розвитком опікується голова Миколаївської громади Віктор Одоєвцев, який сам грає у футбол і підтримує розвиток футболу в громаді. Це мене дуже тішить. Це найбільший для мене подарунок, що футбол у громаді продовжує жити, - зізнається ювіляр.
70 років по життю пройшов Анатолій Сидоренко, ще підлітком серйозно захопився футболом і вже не тямив свого життя без футбольних матчів, зборів команди та повних стадіонів з уболівальників. Зі створенням футбольної команди в Миколаївці Анатолій Сидоренко був обраний капітаном команди, на полі був захисником та грав під 5-м номером. Залишився незмінним капітаном своєї команди, а 11-метровий гол завжди бив капітан команди. Понад півстоліття грав у футбол, свого часу грав у складі команди «Дніпра» у вищій Лізі, грав проти «Спартака». На полі з відомими легіонерами футболу.
- Анатолію Сидоренко сьогодні виповнюється 70 років. 53 роки він грає в футбол, зробив вагомий внесок у розвиток футболу. Сьогодні на його честь відбудеться футбольний турнір, в якому беруть участь легендарні футболісти: Олександр Червоний, Віктор Червоний, Віктор Громов, а також футболісти нашого краю, - відкрив турнір Михайло Лазаренко.
Перед матчем Віктор Одоєвцев нагородив ювіляра почесною грамотою за участь у спортивному житті та вагомий внесок у розвиток спорту в Миколаївці. Подарували ювіляру оберіг від дітей громади та футбольний м’яч з підписами учасників турніру на його честь.
Анатолій Сидоренко теж зробив подарунок громаді: передав свій перший завойований кубок у футболі у музей Миколаївської громади.
Розпочався футбол. І Олексійович знову виходить на поле, і знову б’є свій коронний 11-метровий гол. І знову лунають оплески на честь ювіляра.
Тим часом на трибунах за грою спостерігають уболівальники. Серед них досвідчений футболіст команди «Зоря» з Миколаївки Павло Мальцев. З 8-го класу ще молодим хлопцем пан Павло почав грати в футбол (грав з 1967 по 1992 рік) за команди «Зоря», потім «40 років». У складі команди був півзахисником, грав під 7 номером, звали Павла – Бібою. З ним розмовляємо про футбол.
- Тоді було багато колгоспів, при кожному була футбольна команда. Я працював на шахті «Степова» закінчив будівельний інститут, 25 років проробив прорабом, будували шахту на поверхні, а грав за колгосп. Коли в турнірі брало участь багато команд було й більше азарту грати. У районі сильні команди: «Ленінець» з Дмитрівки, команда автопарку Петропавлівки були сильними суперниками. Після 90-х років команда «Чкалова» з Дмитрівки показувала гарні результати. Тоді при кожному колгоспі були футбольні команди. Організовували футбол: давали на організації телеграми, щоб зібрали команди, надавали автобуси, щоб гравців привезли на гру. Навіть гроші платили: нам по 1 рублю 50 копійок платили. А матчі тоді були видовищні, уболівальників було багато. У Миколаївці ми грали на прогоні в луках. У Василя Сидоренка сітки залишали на зберігання, навіть прозвали його директором стадіону через це. Згодом вже Микола Сербен створив оце футбольне поле. Відтоді в нас два поля: на прогоні – поле Зорі, а тут – «40 років». Капітану нашому Анатолію Сидоренко, багато конкуренції було. Колектив був дружній і капітан на рівні. Дніпро приїжджало до нас, з ветеранами грали. Усі матчі які ми вигравали Кубки, всі були пам’ятні для нас.
На полі триває гра, де поряд з ветеранами футболу Миколаївки, Петропавлівки, Першотравенська грають легенди футболу. Брати Червоні, Віктор Громов.
Олександр Червоний - зірка футболу, чемпіон Радянського Союзу, майстер спорту, володар Кубку України. Ще 18-річним хлопцем почав грати у футбол, аж якось його гру помітили і невдовзі юний футболіст став грати за команду «Дніпро».
- Я такий же простий хлопець, як і всі, хто грає в футбол. У великому футболі грав у вищій лігі, Другій лігі, Прем’єр лігі. Зараз мені 62 роки, отже 45 років свого життя граю у футбол. Був захисником та півзахисником. Остання команда, в якій я грав Маріуполь «Іллічивець, там завершив свою футбольну кар’єру. Потім працював тренером. Працював у СК «Дніпро» тренером. Сьогодні беру участь у ювілейному турнірі. Анатолія добре знаю, як законодавця першотравенського футболу. Він залізним був захисник і наставник багатьох молодих футболістів. Звісно знаємо один одного давно та товаришуємо, - розповідає Олександр Червоний.
Віктор Червоний - ветеран спорту, грав у Прем’єр лігі, грав за команди західної України «Верес» (м. Рівне), «Нива» (м. Тернопіль), «Іллічивець» (м. Маріуполь).
- Через травму раніше закінчив футбольну кар’єру. Був час після великого футболу, ми приїздили в Миколаївку грати у футбол з командами села Брагинівка та селища Петропавлівка. На першість у районі тоді грало багато команд і рівень був пристойний. Усі ці хлопці тоді грали емоційно й отримали задоволення від гри, як і сьогодні. До речі. Ми десять років не зустрічалися та не грали з нашими миколаївськими друзями у футбол. А ювілей став нагодою знову зібратися, - говорить Віктор Червоний.
Ще один легендарний футболіст на полі в Миколаївці - Віктор Громов. Майстер спорту, грав у «Кривбас» (м. Кривий Ріг), «Металург» (м. Запоріжжя), «Шахтар» (м. Донецьк), «Дніпро» (м. Дніпро). Був і є перспективним нападником та кращим бомбардиром команди «Кривбас».
Футболісти дякують голова громади Віктору Одоєвцеву та усім своїм друзям футболістам, що люблять футбол, підтримують цей вид спорту і серед дорослих і серед дітей. Що тримають поля гарно упорядковані навіть у цей тяжкий для країни час.
Підсумуємо товариський матч на честь ювіляра Анатолія Сидоренка, в якому взяли участь команди Миколаївка, Петропавлівка та Першотравенськ.
Перша гра: між командами Миколаївка - Першотравенськ завершилася з рахунком 3:1. Голи забили: Анатолій Сидоренко, Віктор Громов, Віталій Олійник, Руслан Бойко (Першотравенськ).
Друга гра: між командами Першотравенськ - Петропавлівка завершилася з рахунком 2:0. Голи забили: Руслан Бойко, Олександр Хричов.
Третя гра: між командами Миколаївка - Петропавлівка завершилася з рахунком 4:1. Голи: Олександр Червоний, Сергій Астраханцев, Віктор Громов, Анатолій Сидоренко (пенальті), Юрій Губанов (смт. Петропавлівка).
Нагороди, дружні обійми, неймовірні емоції… Матч на честь ювіляра завершився, але емоції залишаться на довго. І нехай такі матчі будуть якомога частіше. А футбол завжди буде в пошані в Присамарському краї. Щирі вітання Анатолію Сидоренку з нагоди ювілею.
Найяскравіші моменти дивіться на наших світлинах:
