- Не дозволимо цим варварам топтатись по нашій землі, - каже колоритний росомаха з позивним "Дідо Міша".
Хоч у воїна вже сивина в бороді, але його запалу позаздрять навіть молоді побратими.
Рішення піти захищати Батьківщину "Дідо Міша" прийняв, коли дізнався про героїчну загибель свого 25-річного земляка Віталія Скакуна, який у перший день повномасштабної війни підірвав міст на Херсонщині ціною власного життя. Йому посмертно було присвоєно звання Героя України.
- Я був у нього на похороні і подумав, що теж маю чимось допомогти нашій армії. Тому пішов до військкомату і в складі єгерської бригади потрапив на Донеччину, - розповідає росомаха.
У бою з окупантами "Дідо Міша" отримав поранення, але побратими його врятували, витягнувши з-під обстрілу і надавши першу допомогу.
- В цей час я не втрачав гумору, і на запитання про самопочуття відповідав, що жити буду. Підлікувався в госпіталі – і знову на фронт, - наголошує наш герой.
Спочатку "Дідо Міша" був у мінометній батареї, потім його перевели у гранатометники. І хоч на позиціях не завжди комфортні умови - вітер, дощ та багнюка, але наші захисники знають, за що вони тут стоять!
Так як до війни "Дідо Міша" працював на цегельному заводі, то його навички точно знадобляться після Перемоги – для відновлення тих руйнувань, які рашисти завдали нашій незламній країні. А побратими-росомахи йому в цьому допоможуть.
