Сержант одного з єгерських підрозділів отримав позивний "Дєд" - за те, що передає свій бойовий та життєвий досвід молодшим побратимам.
Ще в студентські роки мешканець Рівненщини вступив до УНА-УНСО, проходив військові вишколи в лісових таборах.
- Вчилися, як прикривати один одному спину в бою, як зберегти своє життя та здоров’я, - пригадує єгер.
Завівши сім’ю, чоловік відійшов від справ в організації, почав їздити на заробітки за кордон.
- Коли почалася повномасштабна війна, я перебував у Польщі. Відразу поїхав до Києва, де записався в тероборону. А вже через шість днів рашисти розбомбили наш блокпост на околиці столиці, - розповідає "Дєд".
Тоді він повернувся у Рівненську область, де потрапив до новосформованої єгерської бригади.
Захищаючи рідну землю, єгер отримав поранення та контузію, а після лікування знову повернувся в стрій.
У своєму підрозділі сержант користується безумовним авторитетом - він справедливий і однаково вимогливий до кожного солдата.
Після нашої перемоги "Дєд" повернеться до сім’ї, але не забуватиме про побратимів:
- Хочу відвідати тих, яких вже немає з нами. Бо вони охороняють та бережуть нас - так само, як ми бережемо Україну.
