Софія та Михаїл Таран долучились до маршу подяки від України. Діти разом з родиною виїхали ще в червні цього року з країни. Родину прихистили в Норвегії.
Інна Таран розповідає:
"Ми евакуювались на поїзді ще 8 березня, спочатку до Угорщини, звідти вже до Норвегії. Це була друга спроба, так як першого разу не вдалось виїхати, бо людей на пероні залізничного вокзалу (м.Дніпро,) було стільки, що давили один одного. На наших очах задавили дитину 5-ти років. Мене супроводжували батьки. З другої спроби, мені з дітьми вдалось запихнутись в потяг... Прибувши до Норвегії, нас дуже тепло зустріли. Одразу піклуються про кожного, навіть якщо ви прибули опівночі, то викликали таксі, відвозили до готелю, годували, давали відпочити. Зранку всіх українців, які прибули в цей день з нами, відвезли до табору для біженців в м. Роде. Це знаходилось в приміщенні минулого ТРЦ, Тут було 30 наметів, у них по 20 двоповерхових ліжок. Удень ми проходили процес оформлення документів та співбесід (зняття пальчиків, фото, як їхали, коли і т. д). У м.Роде, в наметовому містечку ми пробули 14 днів. Потім літаком (звісно безкоштовно) полетіли на північ на 1 місяць, поки шукали відповідне житло. З півночі, коли знайшли житло, знову літаком полетіли в м. Ліллєсанд, це південь Норвегії, де ми й зараз живемо. Поселили нас в будинок, в ньому 4 кімнати. У них за правило, якщо дітки різнополі, то обов'язково мають бути окремі кімнати. У цьому місті ми почуваємося в безпеці, маємо все необхідне для життя".
Нещодавно родина взяла участь у марші подяки, який влаштували самі українці аби подякувати норвежцям за гостинність.
Готували для норвежців українські смаколики та пригощали їх в знак подяки. Свято вийшло душевним.
