Єгер "Чорний" розповідає, що на початку повномасштабного вторгнення росіян приходив аж у три військкомати, щоб стати на захист Батьківщини.
- Я виріс в Кам’янці-Подільському, але останні роки жив у Києві. 25 лютого пішов у військкомат на Оболоні, якраз в той момент, коли там виявили групу російських диверсантів. Кілька годин тривав бій між нашою теробороною і ворожою ДРГ, над нашими головами свистіли кулі, вибухала техніка. Тоді для мене, як для цивільної людини, це було шоком, - пригадує чоловік.
Трохи оговтавшись, він пішов до іншого військкомату – вже на Троєщині, але отримав відмову.
- Згодом я дізнався, що чоловік моєї сестри (шваґро), нині вже покійний, повертається з Італії в Україну. Тому я приїхав у Кам’янець, там ми разом прийшли у військкомат і нас врешті взяли до єгерської бригади, - каже "Чорний".
На жаль, шваґро, з яким вони служили в одному взводі, загинув на полі бою. Єгер пообіцяв, що помститься рашистам за свого родича…
Майже весь взвод "Чорного" - це земляки з Кам’янця-Подільського. За словами воїна, усі як єдиний організм, розуміють один одного з півслова і завжди готові підставити плече. З такими побратимами легше кувати нашу Перемогу!
А після війни він мріє повернутися до столиці, сісти з коханою дружиною на балконі й всю ніч дивитися на мирний Київ.
