Добігає кінця сесія, і є час для розваг і зустрічі з друзями
У січні церква вшановує Святу Тетяну, яку студентство вважає своєю покровителькою. Цими днями саме добігає кінця сесія, і є час для веселого проведення часу – розваг і зустрічей з друзями.
Випускники 2017 року Петропавлівської ЗОШ №1
Першокурсники вже встигли адаптуватися до нових умов навчання у виші і зрозуміти, у чому переваги, а в чому й труднощі, і чому вищий навчальний заклад не схожий на школу. З якими думками та почуттями прийшли першокурсники Петропавлівщини у новий рік, здолавши свій перший семестр у виші, дізнавались ми. А для цього взяли лише один випуск Петропавлівської ЗОШ №1
Зворушливе спілкування у соцмережах класного керівника і випускників дало поштовх сьогоднішній темі:
«Як же я сумую за вами, рідні мої! Мені вас так не вистачає. Безумно! Наша рідненька Наталія Вікторівна, дуже скучаю за вами! Всіх однокласників люблю! Цілую,обіймаю!»
«Рідна моя Наталя Вікторівна! Я дуже сумую! Дуже не вистачає наших спільних класних заходів!» «Як ви без нас, дорога Наталя Вікторівна! Нам без Вас сумно!»
І відповідь класного керівника: «Ви у мене найкращі діти на світі! Усіх дуже люблю і чекаю!»
У цих простих словах і туга за школою, і вдячність вчителю, і сум за однокласниками, які за роки навчання стали друзями. Перший рік навчання у виші – важливий період. Це радість нового, і сум за минулим. Хочеться одночасно зберегти тепло стосунків зі шкільними друзями й створити нове оточення. Треба працювати, щоб показати себе у новому закладі, а спогади линуть у школу.
Про це розповідає класний керівник та учні 11-Б випуску випуску 2017 року Петропавлівської ЗОШ№1
Наталя Плюта-Корнілова:
«Мій золотий випуск - так називаю своїх випускників»
Класний керівник зі своїми випускниками
Наталя Плюта-Корнілова, класний керівник випускників 2017 року Петропавлівської ЗОШ №1:
Мій золотий випуск – так називаю я своїх випускників. Це 50-й ювілейний випуск нашої школи. І це, дійсно, золоті діти!
У вересні 2006 року вони переступили поріг школи несміливими малюками, а влітку 2017-го красені та красуні стояли на порозі школи перед польотом у самостійне життя. 18 учнів 11-Б, яких дуже люблю, як своїх рідних дітей, часто згадую, сумую, переглядаю фото та відео за 7 років, які провели разом. Та й вони не забувають свого класного керівника: телефонують, запитують, як справи, звітують про свої успіхи та невдачі, на зимових канікулах були частими гостями школи.
З високим середнім балом закінчили школу: Александров Артем, Гречко Данило, Ляхімець Інна, Пастарнак Максим, Прохода Дар’я. 11 чоловік вступили до вищих навчальних закладів, з них – 4 навчаються на бюджеті. Є наші студенти в Дніпрі, Харкові, Києві. Клас був гордістю школи, адже в ньому зібралися і спортсмени, і актори, і танцюристи. На них завжди можна було покластися. А скільки було велопоходів та поїздок по Україні, спогадів – океан. Це такі креативні діти, що інколи я дивувалася, це ж треба - навіть вчительку перевершили! Можна було б ще довго розповідати про моїх учнів, та я хочу побажати всім учителям таких вдячних, розумних і неповторних вихованців. А моїм учням – здоров’я, успіхів у навчанні, творчих злетів, не забувати школу та своїх учителів.
Максим Пастарнак:
«Я граю в університетській футбольній команді і не залишаю нашу рідну ФК Петропавлівка»
Випускник 2017 року Петропавлівської ЗОШ №1
Максим Пастарнак, студент Київського Національного торгівельно-економічного університету:
Студентство – це новий етап в житті, перехідний період в доросле життя. Це період становлення самостійності і відповідальності. Ми вчимося бути сміливими у виборі рішення.
За школою, звичайно, я сумую, як і мої однокласники. Школа - це вагома частина мого життя, насичена спортивними й культмасовими заходами. Дні пролітали миттєво. Зізнаюсь, цього мені не вистачає у виші. Тут більше треба працювати. Перший семестр був важким для мене, але я не шкодую, що обрав цей виш. Мої батьки та класний керівник допомогли мені визначитись - і я місцем навчання обрав все-таки столицю. І я дуже вдячний. Київ - місто можливостей, треба лиш багато працювати задля того,щоб мрія здійснилася.
Я граю в університетській футбольній команді і не залишаю нашу рідну ФК «Петропавлівка». Коли грала наша команда, я приїжджав навіть із Києва на гру. Горжусь, що ми вибороли Кубок «Степової зорі».
Випускникам 2018-го року я бажаю добре підготуватися до ЗНО (адже воно з кожним роком стає важчим), обдумати своє рішення про вступ до закладу. А в школі раджу більше проявляти ініціативу. Набутий досвід стане в нагоді у дорослому житті. А ще -бути активними в позашкільному житті. Коли я говорю однокурсникам, що був учасником Чемпіонату з волейболу, повірте, дивляться вже по-іншому, з повагою.
Мої шкільні досягнення відкривають дорогу до наступному етапу життя.
Артем Александров
«Спасибі нашому класному керівнику за те, що наше шкільне життя було яскравим на події. Маю нових друзів, але радо зустрічаю вдома своїх однокласників»
Випускник 2017-го року Петропавлівської ЗОШ №1
Артем Александров, студент Дніпропетровського аграрно-економічного університету, факультет паркового господарства й ландшафтного дизайну:
Все чудово! Навчаюсь за обраною професією. Професію обрав за покликом душі – з дитинства любив допомагати діду доглядати сад. В університеті відкрились нові можливості, а я можу приймати важливі рішення самостійно. Це мені й подобається.
Вдячний вчителям за знання! Я вже встиг їх використати в навчанні в університеті. Особлива вдячність вчителям української мови, історії, біології. Ви навчили мене бути трудолюбивими й наполегливими. Всім вчителям бажаю натхнення, сили й віри в своїх учнів.
Спасибі нашому класному керівнику за те, що наше шкільне життя було яскравим на події. З 5-го класу я звик бути активним учасником усіх заходів. Був у мене вже й дебют на університетській сцені – я взяв участь у гала-концерті. Маю нових друзів, але радо зустрічаю вдома своїх однокласників. Школа – найкраща пора в житті, яка дала нам старт до самостійного життя.
Данило Гречко
«Дуже вдячний нашим вчителям! Хочу їм сказати, що їхні зусилля не були марними, і ми вийшли з потрібними навичками. У школі нас навчили вчитись»
Випускник 2017 року Петропавлівської ЗОШ №1
Данило Гречко, випускник 2017-го року Петропавлівської ЗОШ №1, студент Дніпропетровської медичної академії:
Вступати до медичної академії вирішив вже в ІІ семестрі, і після перших місяців навчання лише впевнився, що вибір зроблено правильно. У школі, звичайно, було легше навчатись – ми знали всіх вчителів, а вчителі знали нас і наші можливості. А у виші треба було заново доводити свої знання і вміння. Багато нових предметів і такий розклад, що, здавалось неможливо все засвоїти. Але вже в перший місяць організм адаптувався, і все стало на свої місця. Все встигаю, і навіть є час для заняття спортом.
Дуже вдячний нашим вчителям! Хочу їм сказати, що їхні зусилля не були марними, і ми вийшли з потрібними навичками. У школі нас навчили вчитись.
Підтримую зв’язки з однокласниками, заходжу до школи, коли буваю вдома. Хочеться розповісти про свої успіхи вчителям і подякувати їм. І особливо класному керівнику. У нас був не просто клас – була команда. Ми все робили разом – й разом раділи своїм успіхам. Це незабутня пора дитинства.
Інна Ляхімець
«Вивчаю улюблені предмети, вчусь спілкуватись англійскою. Та все ж сумую за школою, за однокласниками, за вчителями»
Випускниця 2017 року Петропавлівської ЗОШ №1
Інна Ляхімець, випускниця 10-Б класу 2017 року Петропавлівської ЗОШ №1 студентка філологічного факультету Дніпропетровського Національного університета ім. Гончара
З дитинства мріяла мати професію перекладача. У школі старалась вчити англійську мову. І ось моя мрія здійснилась. Я вивчаю улюблені предмети, вчусь спілкуватись англійською. Та все ж сумую за школою, за однокласниками, за вчителями.
Найбільше зі школи запам’ятались наші поїздки, конкурси, концерти. Мої батьки мене завжди підтримували. А ще у нас в школі найкращі вчителі. Згадую, як вони турбувались про нас, вони нам, дійсно, стали рідними. Особливо згадуємо, скільки душевного тепла віддала нам наша класна керівниця Наталя Вікторівна. Нам всім не вистачає її порад,спілкування з нею. Вона змогла нас здружити, і ми стали одним колективом. Не вистачає нам усім активного ритму життя, яке було у нас в школі. Але ми стали дорослими. І нас чекають нові випробовування й нові обрії.
Дарина Гінчук
«Навчатись мені подобається, уже знайшла багато друзів, намагаюсь все робити вчасно, тож з навчанням все ладиться»
випускниця 2017 року Петропавлівської ЗОШ №1
Дарина Гінчук, випускниця 10-Б класу 2017-го року Петропавлівської ЗОШ №1, студентка Харківського Національного університету
Обрала професію соціального педагога. Прикладом для мене є мої вчителі, які вчили нас бути добрими, чесними, терплячими. Навчатись мені подобається, уже знайшла багато друзів, намагаюсь все робити вчасно, тож з навчанням все ладиться. Після зимової сесії у нас буде практика – ми будемо знайомитись з роботою відповідних служб. Та мені більше хочеться практикувати з дітьми. Хочу працювати в школі. Згадуються шкільні заходи, спортивні змагання, туристичні походи. Всім вчителям бажаю здоров’я, успіхів у роботі та вдячних учнів. А ми прийдемо вам на зміну!
