Педагоги Троїцького ліцею почали проводити дистанційне навчання.
- Ми створили Google Classroom, працюємо через цю програму. Так зручно, усі педагоги працюють в одній програмі. Немає вже такого, як на початку введення дистанційної освіти, коли працювали хто у Вайбері, хто в Зумі. За чисельністю дітей в нас не змінилося, лише двоє виїхало. Усі інші виходять на дистанційне навчання. Поки канікули були, весь колектив не лишався без роботи, ділилися на дві групи: одні пекли пироги, передавали на потреби, інші займалася плетінням сіток, - розповідає директорка закладу Надія Дулінова.
Це вже дев'ята маскувальна сітка, яку швидко та вміло доплітають педагоги. Коли навчання відновилося, технічні працівники продовжують виготовляти маскувальні сітки, учителі повернулися до уроків. У цілому ж до виготовлення маскувальних сіток долучилося все село: хтось готує смужки, хтось сітки несе, інші долучаються до роботи.
Про натхнення для наших захисників освітяни теж не забувають. Педагог-організатор ініціює дітей малювати для військових. Усі теплі надихаючі малюнки передають волонтерам, а ті вже захисникам.
З перших днів війни в підвальному приміщенні закладу облаштували укриття для школярів та педагогів. І хоч нині в закладі немає школярів, та укриття забезпечене всім необхідним: водичка, місця для кожного класу та враховано для дошкільнят. Навіть про біотуалети подбали. Старалися все довести до ладу. Все ж сподіваються, що все це не стане в нагоді.
Плетуть сітки, шиють спідню білизну. Беруться за будь-яку роботу, бо треба, зараз такий час. Усе, що готують кухарі, передають захисникам. Пирогів трьох видів печуть, вже й не рахують скільки за останній час наготували. Борщ, гуляш, вареники, суп: зізнаються дівчата, що хочеться догодити захисникам, щоб вони там не лише кашу їли, а й смачного покуштували.
Працюють на кухні Склярова Ольга, Завдов'єва Ірина, Губанова Наталя. Допомагають звісно й тут усім селом.
- Сільська рада розподіляє, що кому треба робити. Ми все робимо разом для Перемоги. Фермери нам надають борошно для пиріжків та вареників. Люди несуть продукти харчування, допомагають усі хто чим може. У нас немає таких людей, які б стояли осторонь, кожного дня працюємо. Сьогодні дов'язують чергову сітку дівчата: і міняємося, і холодно, і важко, і спина болить, але стараємося зробити якомога більше. Ми на все готові, аби скоріше була б Перемога, - говорить Надія Дулінова.
