Найголовніші запитання перед новим навчальним роком як у батьків, їхніх дітей, так і вчителів, майже однакові: які рекомендації викладання освітніх дисциплін у новому навчальному періоді, чи будуть дозволені лінійки на Перше вересня, скільки коштуватиме зібрати дитину до навчального закладу? Ми спробували знайти відповіді і узагальнити їх в одній публікації.
Скільки коштує зібрати дитину до школи
Закуповувати шкільне приладдя варто було ще в середині літа – ближче до кінця серпня ціни злетіли вгору, що в принципі спостерігається кожного року. Збори дітей до школи, як з’ясувалося, справа недешева.
До 1 вересня дитині варто мати такі речі: одяг і взуття за віком, спортивні товари, рюкзак, пенали, папки для канцелярії, товари для занять на праці, канцтовари, альбоми, атласи, контурні карти, зошити для практичних робіт, товари для малювання. Якщо ви не встигнете щось купити до початку навчання, докупити потрібні товари можна протягом навчального року.
Обов'язкова покупка перед 1 вересня – шкільна форма для дитини. При цьому потрібно підготуватися до того, що купувати речі доведеться не раз за рік, адже більшість дітей упродовж року росте.
Одягнути хлопчика можна приблизно (за цінами серпня 2021 року) на 1300-1600 гривень. У цю суму входять штани за 500 гривень, 2 сорочки по 200 гривень, черевики за 300 гривень, спортивний костюм за 290 гривень і кросівки за 270 гривень. Брендові речі та одяг з натуральної тканини коштуватимуть, звісно, набагато дорожче.
Одяг для дівчинки в школу обійдеться дорожче – приблизно у 2000 гривень. За ці гроші можна купити блузку за 300 гривень, спідницю за 300 гривень і туфлі за 500 гривень, а також спортивний костюм за 700 гривень. Додатково можна купити сарафан приблизно за 400 гривень.
Вартість канцтоварів сильно залежить від бренду і місця придбання. Рюкзак, як правило, найдорожча частина «шкільного кошика». В середньому він обійдеться в 400-600 гривень, а то й дорожче. Щоденник в середньому коштує 35-90 гривень, лінійка – 20 гривень. Пенал з ручками, олівцями, фломастерами, гумкою і точилкою обійдеться в 300-400 гривень. Ціни на зошити сильно відрізняються – від 5 гривень за тонкі зошити з простою обкладинкою, до 35 гривень і вище за 48 аркушів у картонній обкладинці.
Недешево обійдеться також набір для малювання і праці: знадобляться фарби акварель і гуаш, пластилін, альбом, кольорові олівці, фломастери і картон. В цілому, загальна вартість товарів для творчості може досягати 800 гривень.
Таким чином, на всю підготовку до школи однієї дитини у батьків піде близько 3500 гривень. І це дуже приблизна сума. Все залежить від запитів самих школярів та цін, які виставляють торговельні заклади.
У МОН рекомендують
проводити коротку лінійку 1 вересня
У Міністерстві освіти і науки рекомендують школам не відмовлятись від проведення святкових лінійок, присвячених 1 вересня. Про це в одному інтерв'ю сказав начальник головного управління середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.
За словами посадовця, не варто казати, що шкільна лінійка є пережиток минулого, оскільки є школи де вважають, що це нормально.
«У нас фактично всі роки незалежності, не було ніяких директивних вказівок про обов'язковість лінійки. До неї можна ставитися по-різному. Водночас не варто говорити, що це пережиток минулого. Цього не треба робити. Є школи, де вважають, що це нормально. І коротку лінійку 1 вересня бажано проводити», – сказав чиновник.
Він також наголосив, що проводити лінійку чи ні – вирішує школа.
«В сучасних умовах, якщо проводяться масові заходи такого типу, треба враховувати соціальну дистанцію і в кінці кінців аналізувати, чи є в цьому необхідність з точки зору епідситуації», – сказав представник Міністерста освіти і науки.
Нові норми шкільного харчування
впровадять з 1 січня 2022 року
Українські школи матимуть час для переходу на нові норми та порядок організації харчування учнів, що передбачений оновленим санітарним регламентом. Відповідне рішення ухвалено Кабінетом Міністрів.
За інформацією Міністерства охорони здоров’я, для введення нових продуктів в перелік закупівель потрібен час, оскільки деякі тендери та інші закупівельні процедури на цей календарний рік вже проведені.
Для того, щоб забезпечити закупівлі харчових продуктів відповідно до нових норм, було прийнято рішення про встановлення перехідного періоду запровадження норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку до 1 січня 2022 року.
Відтак, заклади освіти можуть використовувати вже укладені договори на постачання харчових продуктів та послуг з харчування, що діють до 31 грудня 2021 року.
Згідно з новими нормами, при організації харчування у закладах освіти буде обмежено кількість споживання солі та цукру, жирів рослинного і тваринного походження, а також соків.
Нові норми харчування також виключають споживання дітьми ковбасних виробів, сосисок, рибних, м’ясних та плодоовочевих консервів, кондитерських виробів, оскільки ці продукти мають високий вміст солі, цукру, а деякі з них – консерванти та трансжирні кислоти, що суперечить принципам здорового харчування. Зменшені норми споживання хліба та картоплі. Натомість збільшена кількість споживання молока та кисломолочних продуктів, м’яса, риби, круп та бобових.
Олег Фасоля: «танцювати» доводиться педагогам
Експерт шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» SKL International поділився з колегами своїм баченням підготовки навчального закладу до навчального року.
Останні дні літа стрічки в соцмережах освітян, освітніх управлінців, представників владних структур рясніють, якщо не сказати «рябіють» постами про об’їзди закладів освіти з метою перевірки їх готовності до старту нового навчального року. Перевіряють, як побілені та пофарбовані навчальні та допоміжні приміщення, як працюватимуть харчоблоки, що зроблено в плані підвищення протипожежної безпеки.
Здавалося б, усе нормально, але є одне «але». Перед тими когортами перевіряючих усі досягнення у підготовці закладів демонструють педагоги, керівники закладів освіти. Хоча насправді мало б бути з точністю до навпаки.
Ніхто не зважає на норми нового освітнього законодавства, а саме на пункт 6 статті 25 Закону України «Про освіту», пункт 3 статті 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту», які говорять, що засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток заснованого ним закладу, його матеріально-технічної бази.
Тобто фактично засновники мали б звітувати перед педагогічними працівниками, батьками, здобувачами освіти, що вони зробили для того, щоб новий навчальний рік розпочався у комфортному та безпечному середовищі. Але «танцювати» приходиться педагогам. До речі, більшість із них у цей період ще перебувають у відпустках, а багато керівників ще й не всі відчули смак хоча б декількох тижнів тієї відпустки.
- Мені пригадався епізод візиту у 2015 році в складі делегації України до Естонії з метою вивчення функціонування їхньої освітньої системи. На наше запитання про те, хто і як готує школу до нового навчального року директор школи відповів прямо – засновник. Саме засновник білить, фарбує, ремонтує, готує, а потім перед початком навчального року передає ключі від підготовленого закладу директору. – говорить Олег Фасоля.
Напевно, саме через те, що система управління освітою у нас перевернута з ніг на голову, ми й маємо таку низьку результативність організації освітнього процесу, такі суттєві проблеми у якості знань здобувачів освіти, у невмотивованості педагогів, у самовдосконаленні та професійному зростанні. Бо у нас переважають стіни, фарби, труби, віники… Директори стають завгоспами і прорабами, а педагоги і батьки – малярами-штукатурами.
Сьогодні в рамках підготовки та в ході перевірки готовності до нового навчального року мало хто говорить про якість майбутніх освітніх послуг. Практично не видно, що зроблено до старту 4-го року Нової української школи (скільки придбано меблів, комп’ютерної техніки, дидактики, інших навчальних матеріалів).
