Щороку в третій четвер травня Україна відзначає унікальне національне свято – День вишиванки. Це свято самобутнє і не прив'язане до жодного державного чи релігійного. Втім, мільйони українців саме цього дня дістають із шафи національне вбрання – вишиванку, і йдуть у ній на роботу чи до школи. У цьому номері ми зібрали найцікавіші факти про давнє українське рукоділля та світлини, на який наші краяни одягнені у вишиванки.
Петропавлівська ЗОШ №2
Із прадавніх часів вишиванка була для українців не просто одягом. У ній були зашифровані сакральні символи, які зберігають історію народу, його ідентичність. Сьогодні вишивка – ніби стародавній літопис, через який можна доторкнутися до історії та культури кожного куточка України.
Петропавлівська ЗОШ №2
Знавці вишиванки переконують, що символіка елементів вишиванки має дуже сильний вплив на життя того, хто її носить. Геометричні візерунки позначають стихії природи та родючість землі, а рослинні та квіткові орнаменти здавна символізують сімейне щастя, материнську любов. Майстрині з усієї країни зображували на полотні тварин і вірили, що їхні зображення приносять вірність, достаток і довголіття.
Найчастіше одягали білі вишиванки, вони додавали життєрадісності, а чорна вишиванка слугувала для часу православних постів.
село Самарське
Кожен регіон України, а іноді навіть окреме село, має свою особливу вишивку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом. У деяких областях це ремесло любили навіть чоловіки.
село Самарське
Вишивка Полтавської області характеризується стриманістю тонів. Рослинний і геометричний орнаменти в цьому регіоні об'єднуються. Улюблені рослинні мотиви – гілка або зламане дерево, хміль. Основні геометричні мотиви – хрестик, ромб, трикутник, зірки.
село Хороше
На Київщині переважали рослинні мотиви – грона винограду, гілочки з ягодами, квіти, шишки хмелю. Також простежується прихильність до мотиву «зірка», трапляються ромби й квадрати. Основний колір вишивок – червоний, а чорний лише підкреслює малюнок, обрамляючи його.
село Хороше
Особливими є вишиванки Чернігівщини. Вони поєднали у собі стримані мотиви Полтавщини та соковиті візерунки Київської області.
Вишивка Полісся – графічна й чітка. Нескладний візерунок складається з повторюваного на сірій або білій тканині орнаменту, вишитого червоними нитками. Мотиви, що часто повторюються, – ромб, зірка, ламані лінії, розетка, хміль, троянда, лебідь, орел, кінь.
Район Карпат та Прикарпаття складно об'єднати загальними характеристиками, оскільки кожне село мало свої особливості у візерунках і кольоровій гамі вишивки. Вишивка Львівської області вирізняється тонкими візерунками, схожими на мереживо. Тут переважає шов «хрестик» та геометричний орнамент.
село Богинівка
На Буковині, окрім геометричного орнаменту, вишивають рослинний та зооморфний. Використовували навіть срібні та золоті нитки, бісер, шовк, вовна, металеві блискітки. Поширені жовті та світло-зелені кольори.
село Богинівка
Для гуцульської вишивки характерні велике розмаїття геометричних та рослинних візерунків, контрастні поєднання кольорів. На Івано-Франківщині завжди пишно декорували рукави. На одній сорочці поєднували багато технік вишивання: від «білих на білому» до «писаних» – суцільно «замальованих» нитками елементів.
село Богинівка
Волинська вишивка проста та вишукана водночас. Для цього краю характерним є ритмічне повторення різних геометричних фігур: зірок, ромбів, ламаних ліній. Дрібні елементи, що вписувались один в один, переплітаючись, утворювали гармонійний візерунок. З усіх кольорів переважав червоний, також вишивали синім і чорним.
село Богинівка
Закарпатська вишивка – це дуже різнобарвна та густа вишивка. Традиційними тут були більше десятка кольорів. Чи не кожне село тут мало свою улюблену гаму: від чорно-фіолетової та вишневої до зелено-голубої.
Петропавлівська ЗОШ №1
На півдні України вишивка поєднує у собі мотиви й техніки різних регіонів. Пояснюється це тим, що населення цього регіону складається із вихідців із різних куточків України.
Петропавлівська ЗОШ №1
Кримські татарки теж любили вишивати. Їхня вишивка відрізняється від більшості типових на материковій Україні. Важливими тут є контрасти, які можна побачити й на народному верхньому одязі. Вони часто використовують квітчасті орнаменти з ніжними кольорами, правильно підбираючи кожну квітку.
Петропавлівська ЗОШ №1
Харківщину з поміж інших регіонів вирізняє те, що орнаменти вишивок виконували саме грубою ниткою – для створення своєрідної рельєфності. Характерний для Харківської губернії мотив вишивки – «Дерево життя».
Відомою на всю Україну була чоловіча так звана чумацька сорочка із Запорізької області. Із широкими рукавами, де вишивкою оздоблювався лише комір. У Запорізькій області використовували всі основні геометричні фігури та їхні поєднання: кола (символи сонця), у середині яких розміщуються розетки, складені з ромбів; ромби можуть бути однією фігурою та поділені на частини, також із крапками посередині.
Відомо, що вишиванки східного регіону мають переважно рослинні орнаменти. У Донецькій області вишивки вирізняються теплою гамою кольорів. У них багато сонця, більше червоного кольору, ніж чорного. Орнаменти яскраві, чорно-червоні на світлому тлі. Якщо були рослинні мотиви, то це пишні квіти, цілі букети і дерева. Зображали й птахів.
На Донеччині вишивали різними техніками. Кольори ниток, якими вишивали жіночі й чоловічі сорочки – традиційно червоний, чорний і білий. Оздоблювали рукави, рідше коміри та поділ.
Особливістю луганських вишивок є поліхромні візерунки, виконані хрестиком, грубою ниткою, завдяки чому створюється враження рельєфності. Традиційним є поєднання різних за фактурою ниток, що також додає рельєфності візерунку. Тут здавна вишивали хрестом і гладдю. Вміння вишивати на Луганщині передавалось із покоління в покоління.
Народному ремеслу дівчаток починали навчати ще з раннього віку. Бо, за традицією, на день сватання у дівчини мало бути не менше 12 вишитих рушників.
