Освітня реформа
Випускники Олефірівської школи
Замість «усередненої» освіти – профільна. Найближчі 3 роки українські школи переформатують. Їх поділять на початкові, гімназії та ліцеї. До ліцеїв діти вступатимуть після 9 класу. Там продовжать навчання, обравши спеціалізацію. Або вже опановуватимуть професію. Загалом планують створити в області майже 130 таких закладів. Про це сповістив на прес-конференції у Дніпропетровській ОДА директор Департаменту освіти та науки облдержадміністрації Олексій Полторацький.
Васильківська школа (філія)
Такі зміни чекають на українську школу за законом «Про повну загальну середню освіту». Трансформація необхідна, аби нарешті покінчити із навчанням за принципом «по верхах хапайко». У 10-12 класах діти зможуть більш поглиблено вивчати дисципліни за обраним профілем. Академічні та наукові ліцеї мають забезпечити підвезення учнів шкільними автобусами. А ще – передбачити пансіон для мешканців віддалених населених пунктів.
Миколаївська школа (опорна)
У новому форматі школи мають запрацювати 1 вересня 2024 року. У початкових навчатимуться з 1 до 4 класу. У базових – з 5-го до 9-го. Далі – діти обиратимуть, до якого саме ліцею вступати. Якщо буде бажання якнайшвидше отримати професію, йтимуть до фахових закладів. До вступу у виш готуватимуть академічні або наукові ліцеї.
- Вже відомо, що ліцеї зможуть утворити 6 міст регіону: Дніпро, Кривий Ріг, Павлоград, Кам’янське, Нікополь, Новомосковськ. На решті територій діятимуть обласні заклади. За попередніми розрахунками, загалом у регіоні створимо майже 130 академічних ліцеїв. Які з них зможуть набути статус наукового, вирішуватимуть експерти, – сказав Олексій Полторацький.
Олефірівська школа (філія)
А що ж Петропавлівщина? Яку освіту можуть здобувати у навчальних закладах наших громад? І що потрібно вже сьогодні зробити, аби на території Петропавлівщини створити ліцей? У Миколаївській громаді продовжують робити все задля збереження освітнього простору своїх навчальних закладів.
Погляд на реформи
Лінгафонний кабінет Миколаївська ЗОШ
Навчальні заклади Миколаївської ОТГ крок за кроком наближаються до вимог Закону «Про повну загальну середню освіту». Але й голова громади, й директори шкіл зізнаються: зроблено багато, проте, зробити, вважають, треба ще більше.
- У навчальних закладах громади облаштовані початкові класи НУШ. Окрім освітньої субвенції, й сама громада співфінансувала ремонти шкіл та закупку обладнання. Закупили та отримали нове устаткування для двох харчоблоків Миколаївської та Дмитрівської загальноосвітніх шкіл. Обладнання багато: воно нове, дуже гарне, лишилося його підключити. Також громада придбала ще один шкільний автобус (це державні кошти та співфінансування громади). Сьогодні в автопарку маємо 9 автобусів, всі розподілили по наших навчальних закладах, один автобус з Миколаївки вже перерозподілили на Дмитрівку для підвозу дітей, – пояснює начальниця відділу освіти Наталя Сусоєва.
Петрівська школа - харчоблок
У навчальних закладах громади харчуються безкоштовно учні, які відносяться до пільгових категорій, визначених законодавством: це діти з малозабезпечених дітей, діти-сироти, діти учасників бойових дій, діти з родин вимушених переселенців, діти з інвалідністю й інші. У школах громади безкоштовно харчувалися діти 1-4 класів, але з 1 січня вони отримуватимуть обіди за батьківські кошти. Пільги відмінили через брак коштів в бюджеті громади, карантин зіграв свою роль в ситуації.
- У подальшому ми можемо повернутися до безкоштовного харчування 1-4 класів, – пояснює голова громади Віктор Одоєвцев. – Зараз маємо дефіцит бюджету, по-перше, ми не доотримали податків до бюджету від шахт, через карантин були податкові канікули для підприємців. У січні таких проблем немає: підприємства працюють та сплачують податки. Проте реверсну дотацію нам не відмінили, майже 10 мільйонів гривень забрала держава. Оскільки бюджет планується за два роки, тому держава не враховує, що надходжень стало менше, реверсну дотацію ніхто не переглядає й не скасовує. Наступного року вже цих 10 мільйонів реверсу не буде. Через рік ми можемо переглядати всі ці моменти. Поки що така ситуація.
Миколаївська школа: реконструкція харчоблоку
І все ж освітню галузь у громаді не обходить стороною фінансування. У навчальні заклади продовжують закуповувати технічне обладнання, створювати умови навчання для дітей.
- Наступного тижня ми отримаємо технічне обладнання для кабінету біології Миколаївської школи – це інтерактивні дошки та необхідне обладнання для кабінету (державний бюджет). У Миколаївській школі створили два новітні та сучасні лінгафонні кабінети. Закупили інтерактивні комплекси у філії опорних закладів, придбали веб-камери для дистанційного навчання. Усі заклади освіти забезпечили швидкісним Інтернетом. У Дмитрівській школі замінили всі старі вікна на енергозберігаючі. Поточні ремонти зробили в дитячих садочках: утеплили садочок «Малятко» в Миколаївці та Васильківський дошкільний заклад «Казка». Ремонт дитячих садочків зробили за допомогою компанії ДТЕК, які виділили кошти на утеплення. Так само виділили кошти на вікна в Дмитрівську школу. Зроблений капітальний ремонт в дитячому садочку в Петрівці, що дало змогу забезпечити дошкільною освітою усіх маленьких мешканців старостату, – розповідає Наталя Сусоєва.
Клас НУШ Петрівська школа
Проте нові закони та реформи диктують свої вимоги до навчальних закладів, а тут, як кажуть, вже треба вирішувати: «Або пан, або пропав». Тож наразі в громаді обговорюють питання оптимізації трьох закладів освіти.
- Ми проводимо обговорення щодо оптимізації трьох закладів освіти: філій Дмитрівська, Олефірівська та Васильківська. Чому постало питання про оптимізацію цих шкіл? Причина не одна: по-перше, цього вимагає закон. По-друге, освітньої субвенції на виплату зарплат педагогам не вистачає. Освітня субвенція розраховується на дитину, кількість учнів у цих закладах мала, – говорить Наталя Сусоєва.
Петрівська школа (НУШ)
У школах громади навчається: 58 дітей в Олефірівській школі, 60 – в Дмитрівській філії, 78 – у Васильківській. Відтак не вистачає 2-3 мільйони гривень до освітньої субвенції, аби забезпечити принаймні заробітними платами педагогів цих шкіл. Щодо працевлаштування пояснюють, що педагогам будуть продовжені контракти. Діти підвозитимуться до шкіл-опорних, автопарк дозволяє підвозити дітей до опорних закладів.
Якщо сьогодні філія закладу налічує 55 дітей, то тенденція до зменшення дітей говорить, що 2025 року до закладу прийде 15 дітей. Колосально зменшується народжуваність дітей. Громада ставить питання, що робити?
- По освіті зараз прийнятий закон, який вимагає певного утримання закладів. Наше головне завдання зберегти освітній простір в громаді. Треба вкладати кошти в ті заклади освіти, в яких є перспектива. У нашому районі взагалі можуть забрати дітей 10-11 класи, це станеться, якщо ми не створимо ліцей. Коли старшокласники їздитимуть до Павлограду здобувати освіту, ми вже ставитимемо питання лишати лише одну школу на всю громаду. Миколаївська школа і сьогодні може всіх дітей громади одразу навчати, і школа буде дешева в обслуговуванні, вчителі всі працевлаштовані, і з високою заробітною платою, – говорить Віктор Одоєвцев.
Олефірівська школа
Голова громади пояснює, що вже три роки ведуть статистику наповнюваності шкільних закладів. Передбачали, в якому напрямі йде реформа і що оптимізація закладів неминуча, що дітей доведеться підвозити до опорних шкіл. Тож скористалися моментом: закуповували автобуси за кошти громади та держави, наразі мають 11 автобусів, у тому числі два автобуси комунального підприємства. Про підвезення дітей до навчальних закладів питання не стоїть.
Чи спроможна буде громада утримувати школи, якщо освітня субвенція не покриває навіть половини всіх витрат. Наприклад, у Васильківській школі на утримання однієї дитини потрібно майже 80 тисяч гривень, а в Олефірівській школі – 78 тисяч гривень, тоді як у Миколаївській школі на одну дитину витрачають 33 тисячі гривень. Різниця велика. Але навіть якщо не враховувати затратність маленьких шкіл, то говорити про якість отриманих знань в школі варто.
- Маленькі школи нашої громади не відповідають тим стандартам, які на сьогодні ставить перед нами Закон «Про повну загальну середню освіту». У такому стані школи не пройдуть ліцензування, і якщо зараз ми не вирішимо це питання, то можемо втратити всі школи. Ми порахували, коли реорганізуємо школи, то зекономимо 10 мільйонів гривень. І ці кошти можемо вкласти в ті три школи, які плануємо залишити і зробити їх сучасними. В Олефірівській та Дмитрівських філіях немає навіть сучасних комп’ютерів. Яка може бути освіта? Дитина не розвивається. А спортзали?! Який фізичний розвиток отримає дитина в спортивній залі, що розміром менша за мій кабінет? Говорити про те, що немає в селі школи – немає села вже не актуально. Тут питання інше: школа є – дітей немає! Немає дітей – держава не дає грошей на ці заклади. Дітям потрібні якісні знання, а для цього треба, щоб школа відповідала всім сучасним вимогам, – говорить голова громади Віктор Одоєвцев.
Олефірівська школа (урок фізичної культури)
Реформа освіти триває, ми стоїмо на порозі змін: будуть створені початкові школи, будуть гімназії, будуть ліцеї. Триває реформа вищої освіти й професійної. І важливо громадам вже зараз подумати про майбутнє освітньої галузі, адже тут вже не вийде заплигнути в «останній вагон», як це було з об’єднанням в громади в Петропавлівському районі. Тут вже варто добре підготуватися й довести, що громада спроможна давати якісні знання своїм учням.
Клас НУШ Дмитрівська школа
І батьки, і педагоги мають усвідомлювати, що після 9 класу діти складатимуть ЗНО, потім буде два шляхи продовжувати навчання: або академічний ліцей, або в професійні ліцеї, ПТУ, коледжі.
До 2024 року в країні мають запрацювати академічні ліцеї, зараз ці заклади освіти лише створюються, саме в цих закладах поглиблено вивчатимуть профільні предмети. Вступати до ліцеїв діти будуть на конкурсній основі. А щоб здати ЗНО і на конкурсній основі вступити в ліцей, у дитини мають бути міцні знання. Для цього школи повинні мати і комп’ютерне забезпечення, і інтерактивні дошки, і фахових спеціалістів.
- Зараз і діти інші, і життя інше. Вчитель інформатики має пояснювати інформаційні технології дітям, а не діти вчителю – як працювати в соціальних мережах та Інтернеті. І не варто забувати, що дорога у вищі навчальні заклади буде відкрита після академічного ліцею, – пояснює Наталя Сусоєва.
Миколаївська школа (комп'юрений клас)
Практично за три наступні роки громади мають не просто підготувати заклади до вимог освітньої реформи, а вже створити навчальні заклади, які можуть конкурувати. Враховуючи демографічну ситуацію не лише Петропавлівщини, а й всієї країни, доцільніше вже думати не про збереження будівлі як закладу, а про те, щоб принаймні загальну середню освіту діти отримували у своїх громадах.
- Зараз ми розглядаємо варіант оптимізації Васильківської філії, доцільно було б залишити початкову школу (1-4 класи) в старостаті. Перевести дітей з приміщення школи до сучасного нещодавно відремонтованого комплексу на базі дитячого садочка «Казка». Поясню чому: дітей колосально мало, а буде ще менше. Якщо зараз дитячий садочок працює на дві групи, то вже наступного року працюватиме одна, просто тому, що дітей дуже мало, – говорить голова громади Віктор Одоєвцев.
Петрівський дитсадок
Громада вклала 6 мільйонів гривень в капітальний ремонт Васильківського дитячого садочка, створивши сучасний, комфортний комплекс, у якому сьогодні можна розмістити початкову школу. У сільській раді пояснюють, у цьому році у Васильківській школі у 1-4 класах навчається 36 учнів (в середньому по 9 учнів у класі). А до дитячого садочка ходять 22 дитини. Сама ж будівля розрахована на 6 груп – це 180 дітей. Перевести початкові класи в приміщення сучасного комплексу вигідно і з фінансової точки зору, і з точки зору освітньої реформи.
Васильківський дитсадок
Мовою цифр
Фінансування: на заробітні плати педагогам громади отримують освітню субвенцію, проте кошти виділяють не на кількість працівників, а на кількість учнів. Відтак, чим менше дітей у школі, тим дорожче виходить утримання закладу. Як факт, освітньої субвенції не вистачає, дефіцит субвенції лягає на плечі громади.
Олефірівська школа (клас НУШ)
Олефірівська школа. Утримання однієї дитини в Олефірівській школі складає 73 тис. 710 грн. На школу прийшла субвенція 1 млн 612 тис. 400 грн, а щоб в повному обсязі виплатити зарплатню потрібно 2 млн 990 тис. В даному закладі громада має винайти ще 1 млн 379 тис., щоб забезпечити повноцінну виплату заробітної платні вчителям.
Дмитрівська філія. У цьому закладі навчається 60 діток, витрати на одну дитину складають 74 тис. 990 грн. Освітньої субвенції на цей заклад отримали 1 млн 668 тис. грн, а потрібно 3 млн 122 тис. грн. Отже, громада має дофінансувати ще 1 млн 454 тис. грн на заробітну плату вчителів.
Клас НУШ
Васильківська філія. У школі навчається 71 дитина, субвенції на оплату праці педагогам виділено 1 млн 974 тис. грн, а потрібно на даний заклад – 3 млн 450 тис. грн. Знову з бюджету громади мають доплатити 1 млн 477 тис. грн.
І це розрахунки без врахування оплати праці обслуговуючому персоналу, а ще потрібні гроші на ремонти закладів, на забезпечення енергоносіями, оплату комунальних послуг (вода, сміття, дератизація тощо). Всі ці витрати повністю покриває місцевий бюджет.
- Ми свого часу обрали правильний підхід до освіти в Петрівці: перемістили дитячий садочок у приміщення школи. Це було ідеальне рішення, так ми врятували від оптимізації саму школу, а собівартість витрат на одну дитину зменшилася в рази, – говорить голова громади Віктор Одоєвцев. – Ми говоримо з людьми, щоб вони розуміли, чому потрібні саме такі зміни. Я не хотів школи закривати, коли прийшов головою громади, першою справою почав вкладати кошти у дитячі садочки та школи.
Петрівська школа (філія)
Але ж ми всі бачимо: перспективи, що збільшиться народжуваність, немає.
Окрім демографічної ситуації, наш край втрачає найбільшого платника податків – компанію ДТЕК. Шахта «Сташкова» закривається, у перспективі – через два роки виробничу діяльність припинить шахта «Ювілейна», ще три-чотири роки і одне з основних місць працевлаштування жителів наших громад, шахти, закриються.
- Це не наша примха оптимізувати школи, у місті Першотравенську п’ять шкіл, і там також говорять про оптимізацію шкіл, мають лишити три. Все це прораховується, бо кошти зараз ідуть за учнями. Немає дітей – немає коштів. Окрім того, якщо говоримо про якісну освіту, то 80 відсотків вчителів у Васильківській школі – пенсійного віку, мало хто займається самоосвітою, пише проєкти. А заробітну плату отримують таку ж, як в Миколаївській школі. Тоді ж як вчителі Миколаївської школи беруть участь в усіх сферах громади: вони й у культурі, вони в спорті, вони пишуть проєкти, вони в топах кращих вчителів країни. То чому ми маємо забирати кошти в молодих спеціалістів, і віддавати туди, де школа не доотримує освітньої субвенції. Це неправильно, – пояснює Віктор Одоєвцев.
Микола Ріпний показує класи НУШ
На думку голови громади, саме зараз час скористатися моментом, щоб зберегти освітній простір хоча б у трьох школах громади. Часу власне не так багато, до 2024 року школи треба підготувати. Для ясності, на сьогодні навіть харчоблок Миколаївської школи не відповідає санітарним нормам. Мають шість блоків для харчування, а вимагають вісім. То якщо шкільний харчоблок Миколаївської школи не досконалий, то за інші школи годі й говорити.
- Опорні школи через рік стануть 9-річками, 11-річки мають стати ліцеями. За опорну школу треба забути, в районі треба думати про те, щоб створювати ліцей. Інакше наших дітей будуть возити за 300 кілометрів до найближчого ліцею. Ми хочемо створити ліцей на базі Дмитрівської опорної школи. До створення ліцею дуже великі вимоги. Зокрема, треба побудувати гуртожиток, маємо таку перспективу. По-перше, гуртожиток можна зробити в приміщенні дев’ятирічної школи або ж у приміщеннях майстерень поряд зі школою. Але є одна найголовніша вимога – діти. Чи матимемо ми необхідну кількість дітей – важко спрогнозувати, – говорить Віктор Одоєвцев.
Миколаївська школа (їдальня)
Створити ліцей у нашому краї реально, якщо згуртуються всі громади, тут варто визначитися на базі якої школи створювати заклад, адже для ліцею потрібно близько 300 дітей-старшокласників. Не вистачатиме дітей, не буде й ліцензії. Ліцеї фінансуватимуть з обласних бюджетів, обласне керівництво буде вкладати гроші і в їхнє створення. Та чи будуть вкладати кошти туди, де немає перспективи до збільшення дітей? Освіта – це діти. Послугами потрібно комусь користуватися: хоч освітньою, хоч медичною. Чи матиме перспективу отримати ліцензію на відкриття ліцею Петропавлівщина?
