Сказ – це гостре інфекційне захворювання, яке відоме з глибокої давнини, і тепер залишається одним із найнебезпечніших захворювань. Сучасні наукові досягнення дозволяють майже з повною гарантією попередити захворювання людини, укушеною хворою твариною. Лікування зводиться до застосування симптоматичних засобів, що полегшують страждання. На жаль, ще не знайдено препарату, який може призупинити розвиток захворювання.
Збудник сказу – вірус, що міститься в головному та спинному мозку в нервових стовбурах, а також спині заражених тварин, від яких передається здоровим тваринам і людям при укусах, подряпинах, а також, ослиненні шкіри чи слизових оболонок.
Перші ознаки – це свербіння і ниючий, ріжучий або пекучий біль в місцях укусу. Біль віддає по ходу нервів, іноді укушені рани запалюються і набрякають. Спостерігається підвищення температури тіла і чутливості даної ділянки шкіри. Початок захворювання характеризується змінами з боку центральної нервової системи. Хворий підвищено реагує на всі зовнішні подразнення (стук, звук, світло, протяги), з’являється безпричинний страх та тривога, підвищена чутливість до води, її дзюрчання з крану. Спроба випити воду викликає напад водобоязні, навіть при погляді на неї. Розпочинається болючий спазм жувальної та дихальної мускулатури.
Всі ці явища наростають, змінюється вираз обличчя від страху та страждань. У стані загального збудження хворі ведуть себе неадекватно. В цей період розпочинається сильна слинотеча та блювання. Якщо період збудження не кінчається смертю, то період збудження змінюється паралічем.
Період паралічів закінчується розладом функцій серця і дихання, хворий помирає. Потрібно пам’ятати, що іноді хвороба протікає без ознак водобоязні та збудження.
Ознаки сказу у тварин з моменту зараження тварин до появи у них перших ознак проходить прихований період, що триває від 10 днів до 1-2, рідше до 6, місяців. Тварини стають небезпечними уже наприкінці прихованого періоду, бо вірус сказу з’являється в слині раніше, ніж розвиваються видимі нервово-психічні розлади. Період неспокою і збудження у тварин триває 2-3 дні, потім виникає параліч. Спочатку відвисає нижня щелепа і язик, з відкритого роту «ниткою» тече слина. У тварин також розвивається страх води. Внаслідок паралічу м’язів тварина не може ковтати, голос її стає глухим і хриплим, на 4-й день розвивається параліч м’язів. На 6-8 день тварина гине. Іноді сказ у свійських тварин може проходити без початкової стадії збудження. Тварина раптово стає дуже млявою, тихою, боїться світла, протягів, ховається в будку або за інші будівлі. Хапає повітря відкритим ротом. Складається враження, ніби тварина чимось подавилась. Через 2-3 дні тварина гине. Щеплення постраждалим особам призначають у випадках всіх видів укусів.
Для запобігання сказу у населених пунктах необхідно проводити такі заходи:
Обов’язково реєструвати всіх собак у ветеринарному закладі з виданням господарям свідоцтва тварин та номерних знаків; щеплення здорових собак, котів проти сказу; дотримуватися ветеринарно-санітарних правил утримання собак, котів у домашніх умовах, в господарствах громадського сектору та при різних підприємствах та організаціях. Ознайомитися з цими правилами можна при реєстрації собак та котів.
Необхідно систематично винищувати гризунів та інших дрібних звірів (хом’яків, ласок з наступним спалюванням тушок). Періодично відловлювати та знищувати бродячих собак, котів, закопувати їхні трупи на скотомогильниках згідно з ветеринарно-анітарними вимогами.
Керівництво сільських рад та ОТГ зобов’язані забезпечувати, організовувати, надавати дійову допомогу у проведенні заходів попередження і боротьби зі сказом у населених пунктах району.
Кожен, хто збирається завести або має собаку чи кота, повинен добре засвоїти, що тварина – не забава, вона потребує серйозного догляду. Пам’ятайте: сказ можливо попередити лише вчасно отриманими щепленнями. Від цієї страшної хвороби ліків не має.
Бережіть себе і своїх близьких. Будьте здорові!
Юрій ІЗІМЕНКО, лікар-консультант з питань травматології та ортопедії
