Із Сергійєм Фоменком - кіборгом Донецького аеропорту спілкувалися в листопаді 2014 року. Зустрілися у волонтерському пункті Петропавлівки. Про що говорили: про війну, боротьбу, віру та надію... Завжди на часі згадати тих, хто був міцнішим за бетонні стіни аеропорту.
Мабуть, жоден із нас не міг навіть в страшному сні передбачити таке майбутнє України, яке ми маємо сьогодні. Проте, живучи на Дніпропетровщині, ми маємо дякувати й дякуємо українським захисникам, які не впустили агресора на нашу землю. Мабуть, ніхто й не задумувався над тим, скільки наших земляків знаходиться сьогодні в зоні бойових дій. У пекельній стороні країни близько ста чоловіків з Петропавлівського району, яких призвали захищати Батьківщину, немало й добровольців.
Вони ступили на лінію вогню, без страху та сумнівів. Пішли захищати рідну землю, боронити своїх рідних, оберігати сон кожної невинної дитячої душі. Вони пішли на війну… На холодну, жорстоку, підступну…
Волонтер Юрій Усатий тисне руку земляку і бійцю 74-го розвідбатальйону Сергію Фоменку (зліва).
Не злякався і, одягнувши камуфляжну форму, ступив крок за поріг свого дому Сергій Фоменко з села Росішки. Призвали Сергія до служби в липні, а сьогодні він не просто боєць 74-го розвідувального батальйону. Він герой, легенда.
Таке повідомлення облетіло всю країну, коли бійці 95-го, 74-го та 79-го розвідувальних батальйонів, серед яких був і наш земляк Сергій Фоменко, зайняли бойові позиції в Донецькому аеропорту. Вороги прозвали їх кіборгами, бо солдати утримували аеропорт від атак бойовиків і терористів під безперебійними обстрілами. Для всієї країни вони стали героїчними воїнами.
Кіборг Донецького аеропорту Сергій Фоменко приїхав у невелику відпустку в рамках ротації до рідного села Росішки. Протягом майже двох місяців він разом із побратимами тримав оборону Донецького аеропорту, за півроку багато хто з них лише по 15 днів були вдома. Про те, як побратими вивішували прапор Сергій розповідає з гордістю. Про те, з якими словами звернулися до терористів - патріотично.
- Донбас - це Україна. Слава Україні! Героям слава! Ми перші, хто встановив прапор на новому терміналі Донецького аеропорту, - розповідає Сергій. - Ми закликали терористів перестати займатися дурницями і їхати в Росію. Кому подобається Росія, - валіть туди жити, якщо це красива, хороша країна, - заявив боєць.
Зустріч у волонтерському пункті
Зустрілися ми з Сергієм у волонтерському пункті громадської організації "Єдність і сила", де для бійця вже приготували необхідне військове обмундирування. Наступного дня Сергій вирушав на місце дислокації. Зі слів бійця, він готовий до нових наказів військового керівництва.
Говорю солдату, що він та його побратими - наші герої, Ангели-Охоронці усіх дитячих душ і материнських сердець. Ми так пишаємось нашими солдатами! Наша вдячність виливається в щирих молитвах. А він відповідає: "Спасибі, що ви є. Ми за вас стоїмо, за ваше майбутнє боремося". Дякую від усіх жителів Петропавлівщини Сергію за все й бажаю, щоб повернувся живим.
Знаю, молитва й допомога нашим воїнам однієї людини - це крапля в морі. Але разом ми утворюємо могутній сильний океан, ім'я якому горда українська нація. Лише разом ми можемо здолати всі перешкоди й біди. У єдності ми сила. Об'єднавши свої маленькі незалежності, ми створимо одну сильну незалежність рідної Батьківщини!
