З 15 грудня в селі Самарському, що у Петропавлівщині, на посаду старости призначений Євгеній Динник.
До цього молодий чоловік працював вчителем фізкультури місцевої школи. У своїй професійній скарбниці має високі спортивні досягнення – шкільна команда під його керівництвом неодноразово була переможцем районних змагань з футзалу, волейболу та шашок. Тож як працювати з людьми, згуртовувати та налаштовувати на успіх, Євгеній Сергійович знає і вміє. Всі свої найкращі якості планує застосовувати і на благо односельців та для розвитку громади.
Перші результати діяльності новопризначеного старости тішать як жителів села, так і його гостей. У центрі Самарського вперше засяяла різнокольоровими вогниками Новорічна ялинка.
Другий тиждень поспіль це місце є улюбленою фотозоною самарчан і приїжджих гостей. А Євгеній Динник відверто ділиться власними відчуттями після зміни місця роботи та планами на майбутнє.
У центрі Самарського біля сільради засяяла новорічна ялинка. Таке святкове диво жителі села саме перед Новим роком бачать вперше. Після облаштування яскравої локації схвальні відгуки про початок роботи новообраного старости стали лунати все частіше. Хоча багато хто з односельців до сих пір ставляться до призначення скептично.
Мовляв: молодий, недосвідчений. Чи впорається? На сумніви та на критику Євгеній Динник вирішив не витрачати своїх сил. Тим більше роботи дуже багато, а планів та мрій про квітуче село ще більше – і все це він хоче втілити в життя у найближчому майбутньому.
Євгеній Сергійович Динник політичним та соціально-економічним життям країни та рідного краю зацікавився ще під час навчання в школі. Слідкував за новинами, за діяльністю партій та політиків. Робив власні висновки що для людей краще і як поліпшити життя сільської громади. Вперше спробувати власні сили на політичній ниві вирішив у 2015 році. Того року його обрали депутатом вулиці, на якій він мешкає.
- Мені дуже хотілося внести свою особисту частку у розвиток села, – розпочинає розповідати новообраний староста Євгеній Динник. – Мене обрали депутатом вулиці по 9 округу сільради. За час своїх депутатських повноважень найперше, що вдалося, це згуртувати людей навколо спільної справи. Разом з іншими жителями вулиці ми провели освітлення. До цього там було темно вночі, «хоч око виколи». Всі п’ять років роботи депутатом я наглядав, аби освітлення працювало постійно.
Але налагодженого благоустрою однієї вулиці для Євгенія Динника було недостатньо. Він усвідомлював, що його сил і натхнення вистачить, щоб рідне село перетворити на край, який розвивається. Як він сам тепер говорить, що у сільського депутата повноваження обмежені, але й у таких межах йому вдалося багато чого зробити. Та Євгеній прагнув більших результатів. Тому і погодився подати свою кандидатуру на посаду старости.
- Я зрозумів, навіть не маючи великого бюджету власними руками можна досягти бажаної мети, – говорить Євгеній Динник. – На старосту я йшов з непохитною думкою – щоб Самарське почало розвиватися, а не занепадати. Багато хто із односельців мене підтримував. Але були й ті, хто висловлював своє невдоволення і відкрито мене ображали. Та я на це не звертаю уваги. Хочу всі свої сили направити на роботу, а не на образи. І дуже хочу згуртувати всіх жителів старостату для спільного блага.
Період селищних сесій, поки обирали старосту для Самарського, відзначився великим хвилюванням. І не тільки для Євгенія. Адже на посаду претендували чотири жителі села. Проходили слухання, точилися різні розмови, думки місцевих мешканців розділилися. У суспільстві відчувалася неслабка напруга. Кандидатам, навіть, довелося виступати з промовами перед селищними депутатами, розповідати про своє бачення розвитку села. І на одній із сесій більшістю голосів «за» Євгенія Динника призначили на посаду старости.
- Тепер я можу зізнатися, що особисто дуже хвилювався, – щиро говорить Євгеній. – І ночами не спав, і щодня мене долали різні думки. Були періоди невизначеності. Але жодного разу не вагався і не відступав. Я вирішив – треба вистояти. Не заради корисних цілей, а, беззаперечно, тільки заради доброботу своїх земляків. Всю критику я готовий сприймати, головне – щоб вона була об’єктивною. Давно знаю, що той, хто нічого не робить, той і не помиляється.
З перших днів обрання Євгеній Динник відчув у собі впевненість: йому під силу втілити в життя мрії та бажання про успішну громаду. Жодної зайвої хвилини не роздумуючи, він разом з родиною Погрібняк та іншими небайдужими односельцями стали облаштовувати новорічну локацію у центрі села. Ініціативна група самотужки зварила металеву конструкцію для ялинки. Із лісництвом Євгеній Сергійович домовився про надання хвойних гілочок. Кинули клич по селу, щоб жителі принесли ялинкові прикраси. А Тетяна Погрібняк придбала комплект різноманітних електричних гірлянд.
Усі гуртом прибрали майданчик біля сільради, встановили і прикрасили ялинку. Святкове місце вийшло на славу! Соціальні мережі у цей же вечір замайоріли світлинами самарчан та гостей села на фоні новорічної інсталяції.
- Всі, хто бачив нашу ялинку, відзначають, що вона одна із найгарніших на Петропавліщині, – говорить Євгеній Динник. – Ви б бачили, з якою радістю сюди прибігають діти! Та й дорослим вона дуже подобається. Відразу відчуваєш, що скоро Новий рік. І наше село трішки стало схожим європейське містечко. Чого я особисто й прагну. Це не порожні слова. Не боюся озвучувати свої мрії. А їх у мене дуже багато, і всі вони спрямовані на благоустрій та розвиток сіл Самарської сільської ради.
У невідкладних планах нового старости найперше – взятися за наведення чистоти і порядку на території села і старостату. Євгеній сподівається, що йому вдасться організувати жителів сільради на спільні толоки та суботники. Він хоче, аби систематично односельці виходили на прибирання громадських місць, і постійно стежили за порядком власних садиб. Планує Євгеній Сергійович і замовити спеціальні контейнери для сміття, які необхідно розмістити у місцях перебування жителів. І вже зробив перший запис у своєму щоденнику про необхідність ліквідувати стихійні сміттєзвалища.
- Є у мене мрія облаштувати в селі парк відпочинку, – ділиться планами Євгеній. – Бо часто чую нарікання односельців на те, що у нас немає куди піти. Приїжджають гості, а повести їх кудись і показати цікаві місця не маємо можливості. Парк планую створити з декоративними лавками, ліхтарями, альтанками. А поряд, наприклад, дитячий майданчик. Я впевнений, що у людей треба виховувати культуру цивілізованого відпочинку з родиною, у привабливому місці та із відчуттям гордості за свій край.
До пропозицій стосовно облаштування парку та благоустрою села в цілому Євгеній Динник відкритий. Він запевняє, що слухатиме кожного і почує всі конструктивні думки. Єдине – аби жителі були активними і своїми руками створювали красу довкілля. І головне – оберігали та не псували те, що створене для них.
- У нас дуже багато талановитих людей, які своїми руками та власними силами упорядковують рідний край, – говорить Євгеній Динник. – Хотілося, щоб й інші брали з них приклад і долучалися до співпраці. Давно відома істина, що нам ніхто нічого не принесе на тарілочці. Треба, звісно, прикласти максимум зусиль, аби наше село стало зразковим. Та я знаю – коли ми згуртуємося – у нас все вийде.
Євгеній Динник разом з іншими односельцями вже зараз об’єдналися навколо відновлення роботи Самарського ФАПу. Люди відчули на собі, що без кваліфікованої медичної допомоги їм дуже важко. Тож і було вирішено взятися найперше за медичний пункт. Сьогодні ведуться перемовини з керівництвом селищної ради про його відкриття.
- Про школу і про дитячий садочок я теж піклуватимуся. – говорить упевнено Євгеній Динник. – Моя думка однозначна – вони повинні працювати, бо для села це життєво важливі структури. Без малечі і школярів будь-який населений пункт під загрозою зникнення. Тож буду відстоювати роботу садочка і школи на всіх рівнях.
Через два тижні після свого призначення Євгеній Динник усвідомив, що робота старости у восьмигодинний робочий день не вміщується. Це посада ненормована, яка вимагає зосередженості і особистої віддачі щохвилини, 24 години на добу. Перші вихідні Євгеній Сергійович теж провів, вирішуючи нагальні проблеми села. Але це його не зупиняє і не лякає. Євгеній переконаний, що здійснення мрій – наполеглива, безперервна праця, мета якої – успішний розвиток громади.
